ПРИЙОМИ СКЛАДАННЯ ОПОРНОЇ СХЕМИ 1. Робота ведеться на основі творчої співпраці вчителя та учнів. 2. Розповідь повинна складатися з 3-х частин: - Вступна, коротка характеристика історичної ситуації; - Основна частина - виклад основних фактів, події; - Висновок - значення події, в історичних умовах і його подальший вплив на хід історії. 2. Відразу розбиваю(структурую) схему на логічні частини: подія, причини, привід, мета, учасники, хід, особливості, наслідки. 3. Використовую різноманітні умовні позначення, скорочення. Паралельно складається словничок таких символів. 4. Записи чіткі, стислі, лаконічні. Використовуються ключові слова – терміни, дати, прізвища та імена, назви документів, цитати. 5. Схема може доповнюватися фактами, деталями, тому заздалегідь відводжу достатньо широкі поля-береги. 6. Схема є лише основою, яку учень самостійно може доповнювати. Наголошую лише на неможливості зміни структурно-логічної схеми, бо в такому разі кінцевий результат буде недостовірним. 7. Обовязковим у опорних схемах є використання різнокольорових елементів(червоним –відображаємо головні, найважливіші риси, зеленим –позитивні наслідки, чорним – негативні). Доцільно використовувати різні шрифти, інші способи написання тексту.