У своїй роботі використовую методику опорно-групових сигналів Шаталова. Роботу із опорнми схемами організовую на різних етапах уроку. На початку заняття - для актуалізації опорних знань, при викладанні нового матеріалу - в якості плану, який спрямовує пояснення вчителя та надає йому логічності; для закріплення знань, на підсумкових уроках. Також схеми і таблиці присутні під час самостійної роботи учнів над темою. При цьому чітко формулюю завдання для учнів. Власний досвід роботи показує, що робота з синхроністичними, порівняльними, хронологічними таблицями, та складання схем стимулює навчальну активність учнів на уроках та під час самостійної роботи,сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу. Аналіз методів роботи з умовно-графічною наочністю дозволяє зробити такі висновки: 1. Методи роботи з умовно-графічною наочністю можуть бути залучені практично на всіх основних етапах уроку; на уроках всіх типів; на всіх етапах самостійної навчальної діяльності учнів. 2. Відбір та практичне використання наочних методів повинно відбуватися згідно із завданнями навчання та особливостями змісту навчального історичного матеріалу. 3. Системне та планомірне навчання учнів ефективним прийомам пізнавальної діяльності за допомогою засобів умовно-графічної наочності сприятиме розвитку пізнавальних умінь та здібностей учнів до рівня самостійного пошуку й творчого застосування історичних знань і методичних прийомів у процесі навчання та суспільній практиці. 4. При порівняно невеликій затраті навчального часу не лише сильні, а й слабкі учні оволодівають фактичним матеріалом: запам’ятовують зміст і співвідношення історичних фактів, засвоюють хронологічні й статистичні дані. Цей матеріал у сукупності дає учням основу для глибокого розуміння суті історичного процесу. 5. Разом із засвоєнням історичних фактів учні засвоюють методи навчання, отримуючи таким чином певну пізнавальну самостійність. 6. Завдяки систематичному використанню методики викладання за допомогою засобів умовно-графічної наочності в школярів формуються узагальнюючі вміння, які дозволяють їм самостійно розробляти нові пошукові методики. 7. Поступове ускладнення методів та засобів навчання ставить перед учнями дедалі складніші пізнавальні завдання, що сприяє розвиткові уяви та пам’яті. 8. Ефект перемоги при вирішенні дидактичних завдань сприяє розвиткові в учнів мотивації до навчання. Таблиці та схеми різних типів організовують, спрямовують роботу учнів, чітко окреслюють прогнозовані результати роботи. Такий вид діяльності акцентує увагу учнів на основних подіях, фактах, датах,показує взаємозв"язки між ними. Вміння учнів працювати з таблицями удосконалюється з набуттям практичних навичок такої роботи.Поступово робочий зошит учня перетворюється в авторський міні-довідник, який дбайливо доповнюється та продовжується у кожному наступному навчальному році.