 |
вівторок, 15 грудня 2015 р.
Робота з опорними схемами сприяє активізації та розвитку зорової пам"яті. У поєднанні із слуховим сприйманням, коли процес обговорюється, коментується, доповнюється картографічними джерелами чи ілюстративним матеріалом - висока ефективність засвоєння матеріалу та стійкий пізнавальний інтерес учнів до історії.
Обов"язково залучаю до своєї роботи шкільного психолога. Саме згідно її даних 95% учнів середніх та старших класів гімназії - аудіовізуали.
Структурно -логічні схеми будую за таким алгоритмом:
- будується зліва направо, зверху – вниз, а по центру проходить основна логічна лінія теми;
- починається із запису фактів, які складають проблемну ситуацію, далі додається наочне вирішення поставлених проблем;
- проблеми виписуються, проставляються запитальні знаки і абревіатури, фіксуються шляхи вирішення поставлених проблем;
- виписуються ключові слова, дати, імена, важливі висновки;
- схема – це план розгорнутий по горизонталі та вертикалі;
- по мірі викладення матеріалу схема креслиться на дошці, учні повторюють її в зошитах.
Наприкінці уроку здійснюється обговорення виконаної роботи та обирається найкращий варіант схеми. Досвід роботи з структурно-логічними схемами показав, що на схемі чітко виділяються найважливіші моменти подій чи процесів, що вивчаються. Часто схема сама підказує не лише причини, які спровокували проблему, а і шляхи її розв’язання. Така робота звільняє учнів від зайвої деталізації, описовості подій, якими часто перевантажені підручники історії.
ПРИЙОМИ СКЛАДАННЯ ОПОРНОЇ СХЕМИ
1. Робота ведеться на основі творчої співпраці вчителя та учнів.
2. Розповідь повинна складатися з 3-х частин:
- Вступна, коротка характеристика історичної ситуації;
- Основна частина - виклад основних фактів, події;
- Висновок - значення події, в історичних умовах і його подальший вплив на хід історії.
2. Відразу розбиваю(структурую) схему на логічні частини: подія, причини, привід, мета, учасники, хід, особливості, наслідки.
3. Використовую різноманітні умовні позначення, скорочення. Паралельно складається словничок таких символів.
4. Записи чіткі, стислі, лаконічні. Використовуються ключові слова – терміни, дати, прізвища та імена, назви документів, цитати.
5. Схема може доповнюватися фактами, деталями, тому заздалегідь відводжу достатньо широкі поля-береги.
6. Схема є лише основою, яку учень самостійно може доповнювати. Наголошую лише на неможливості зміни структурно-логічної схеми, бо в такому разі кінцевий результат буде недостовірним.
7. Обовязковим у опорних схемах є використання різнокольорових елементів(червоним –відображаємо головні, найважливіші риси, зеленим –позитивні наслідки, чорним – негативні). Доцільно використовувати різні шрифти, інші способи написання тексту.
ВИКОРИСТАННЯ ОПОРНИХ СХЕМ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ УРОКУ
Використання опорної схеми є ефективним на етапі актуалізації опорних знань.
Етап пояснення нового матеріалу.
Етап засвоєння навчального матеріалу .
Роботі в малих групах в поєднанні з дискусією, грою , елементами пошукової діяльності.
Вступні уроки.
Уроки узагальнення та систематизації знань.
Уроки контролю та перевірки знань.
Уроки повторення (підготовка до ДПА та ЗНО)
ОСНОВНІ ТИПИ ОПОРНИХ СХЕМ
На основі опрацьованих праць відомих педагогів-дидактів на на підставі узагальнення власного педагогічного досвіду я виділяю такі типи опорних конспектів.
1) опорні конспекти - оформлення навчального матеріалу у вигляді системи опорних сигналів;
2) опорні портрети – схеми - наочні символи історичних дій групуються навколо імені історичного діяча, створюючи цілісний образ історичного періоду;
3) "павучки" - вживаються для роботи над поняттями, учні записують назви поняття, обводячи його овалом, потім, підбирають ключові слова - так створюються - "ніжки";
4) структурно-логічні схеми .Зазвичай такі схеми складаються з невеликої кількості (7 ± 2) великих одиниць інформації, візуально виділені головні і другорядні інформаційні одиниці. В підсумку схеми – логічний висновок.
Методика є перспективною та корисною під час роботи над великими темами-блоками. Вона дає можливість бачити весь історичний процес, як цілісність, закладає в учнів початкові знання, на яких буде базуватися пізнавальний процес.
ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ ОПОРНИХ СХЕМ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ
З самого початку розробки опорних конспектів в їх основу покладаю принцип «мінімум слів, максимум знаків» . Робота учнів з опорними конспектами і паралельне прочитання навчального матеріалу дозволяє розвивати абстрактне мислення, при цьому рівень абстрагування зростає настільки, що учні починають записувати лекції у вигляді авторських опорних конспектів. Дуже важливо, не перевантажуючи їх додатковим матеріалом, навантажити максимумом інформації при мінімумі символів і знаків.
Дана методика дозволяє сформулювати в учнів цілісну картину подій, що відбуваються іноді протягом декількох сторіч.
Розгляд подій в узагальненому вигляді, з свідомим відмовою від другорядних деталей, дає учневі можливість запам'ятати основні причини, послідовність ходу історичної події в цілому, ключові поняття, основні дати, головних героїв того чи іншої історичної події , його підсумки та наслідки. Таким чином, у свідомості навіть найслабшого учня формується образ історичного простору, на якому у часі сталися певні історичні події. Надалі, на етапі опрацювання матеріалу в деталях, вже не виникає дробової безсистемності, яка досить часто виникає при традиційному вивченні теми. Історичний процес наповнюється діючими особами, характерами, устремліннями людей, кипінням пристрастей. Сприйняття поступово посилюється при введення в опис того чи іншого елемента опорного конспекту, знака, символу, нового матеріалу.
Така робота дозволяє включити в роботу всі сторони механічної і логічної пам'яті учня. При цьому для слабкого учня служить підмогою, за допомогою якої досить легко відновлює цілісну картину історичних подій навіть у тому випадку, якщо вони викладені на багатьох сторінках підручника. Для сильного учня опорний конспект - основа для посилення координації зорової, слуховий і моторної пам'яті, а головне - підказка для формулювання висновків та узагальнень.
Пояснення нового матеріалу на основі опорних конспектів дозволяє постійно концентрувати й утримувати увагу учнів з нестійкою увагою, а повернення до елементів опорного конспекту в стислому і розгорнутому вигляді підсилює зорово-словесну зв'язок . Остаточне засвоєння матеріалу відбувається в результаті двох-трьох разового відтворення схеми опорного конспекту з одночасним промовлянням тексту.
Використання опорних схем є засобом активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії, формуює відчуття впевненості у своїх силах.
Робота з опорними схемами дозволяє вирішити проблему сумісності в одному класі учнів з різними темпераментами. При швидкому темпі ведення уроку флегматики і меланхоліки губляться, не встигають стежити за думкою вчителя і виконувати всі завдання. Уповільнений темп уроку, навпаки, змушує нудьгувати холериків. Вони починають відволікатися, порушувати дисципліну. Тому часті зміни темпу уроку, різна ступінь узагальнення матеріалу, неодноразова його опрацювання, дозволяє засвоїти практично весь навчальний матеріал на уроці при мінімумі самостійної роботи у позаурочний час .
Ефективним є використання опорних схем у зв"язку з проблемними ситуаціями, які виникали в ході роботи над темою. На схемі проблема виписується, проставляються запитальні знаки і символами фіксуються шляхи вирішення поставленої проблеми. Навчальна і розвивальна мета уроку диктують типи структурних схем.
Типи проблемних завдань, які можна створити у системі структурно – логічних завдань:
1. Проблемне завдання – “із здивуванням”.
2. Проблемна ситуація – “навмисна помилка”.
3. Проблемні ситуації причинно – наслідкового характеру.
4. Проблемне завдання типу – “оціни ситуацію ( факт, умову, наслідок)”.
5. Проблемні ситуації з урахуванням географічних особливостей – “картографічні”.
6. Проблемні ситуації, що виникають при відсутності якоїсь частини структурно – логічної схеми, таблиці – “структурні”.
7. Проблемні завдання, що виникають при необхідності порівняти певні явища, об’єкти, умови – “порівняльні” проблемні ситуації можуть бути, як фрагментарні (лише на певному етапі уроку, подаються у вигляді мікро – схем) так і проблемою цілого уроку.
Ця робота є результативною лише тоді, коли ведеться систематично.
У своїй роботі використовую методику опорно-групових сигналів Шаталова.
Роботу із опорнми схемами організовую на різних етапах уроку.
На початку заняття - для актуалізації опорних знань, при викладанні нового матеріалу - в якості плану, який спрямовує пояснення вчителя та надає йому логічності; для закріплення знань, на підсумкових уроках.
Також схеми і таблиці присутні під час самостійної роботи учнів над темою. При цьому чітко формулюю завдання для учнів.
Власний досвід роботи показує, що робота з синхроністичними, порівняльними, хронологічними таблицями, та складання схем стимулює навчальну активність учнів на уроках та під час самостійної роботи,сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу.
Аналіз методів роботи з умовно-графічною наочністю дозволяє зробити такі висновки:
1. Методи роботи з умовно-графічною наочністю можуть бути залучені практично на всіх основних етапах уроку; на уроках всіх типів; на всіх етапах самостійної навчальної діяльності учнів.
2. Відбір та практичне використання наочних методів повинно відбуватися згідно із завданнями навчання та особливостями змісту навчального історичного матеріалу.
3. Системне та планомірне навчання учнів ефективним прийомам пізнавальної діяльності за допомогою засобів умовно-графічної наочності сприятиме розвитку пізнавальних умінь та здібностей учнів до рівня самостійного пошуку й творчого застосування історичних знань і методичних прийомів у процесі навчання та суспільній практиці.
4. При порівняно невеликій затраті навчального часу не лише сильні, а й слабкі учні оволодівають фактичним матеріалом: запам’ятовують зміст і співвідношення історичних фактів, засвоюють хронологічні й статистичні дані. Цей матеріал у сукупності дає учням основу для глибокого розуміння суті історичного процесу.
5. Разом із засвоєнням історичних фактів учні засвоюють методи навчання, отримуючи таким чином певну пізнавальну самостійність.
6. Завдяки систематичному використанню методики викладання за допомогою засобів умовно-графічної наочності в школярів формуються узагальнюючі вміння, які дозволяють їм самостійно розробляти нові пошукові методики.
7. Поступове ускладнення методів та засобів навчання ставить перед учнями дедалі складніші пізнавальні завдання, що сприяє розвиткові уяви та пам’яті.
8. Ефект перемоги при вирішенні дидактичних завдань сприяє розвиткові в учнів мотивації до навчання.
Таблиці та схеми різних типів організовують, спрямовують роботу учнів, чітко окреслюють прогнозовані результати роботи. Такий вид діяльності акцентує увагу учнів на основних подіях, фактах, датах,показує взаємозв"язки між ними. Вміння учнів працювати з таблицями удосконалюється з набуттям практичних навичок такої роботи.Поступово робочий зошит учня перетворюється в авторський міні-довідник, який дбайливо доповнюється та продовжується у кожному наступному навчальному році.
Сучасний стан навчання історії в школі безпосередньо залежить від дослідження перспективних напрямків методики викладання історії.
Одним із таких напрямків є робота над комплексом проблем, пов’язаних з удосконаленням умовно-графічної наочності та методики її використання на уроках історії. Активно використовую у своїй роботі опорні схеми-конспекти.
Групування навчального матеріалу в лаконічні рамки схем, таблиць, графіків, діаграм дозволяє раціонально побудувати навчальний процес, полегшує сприйняття і засвоєння учнями складного матеріалу, навчає їх логічному мисленню. Проте вважаю, що використання опорних схем потребує виваженого і вмілого підходу, педагогу потрібно омірковувати доцільність використання даного методу, щоб він перетворився на засіб активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії.
творчий пошук
Продовжую свою діяльність на ниві творчих конкурсів. Після перемоги в районному та участі в обласному етапаі конкурсу "Вчитель року 2015" у номінації "Правознавство" вирішую стати учасником творчої естафети "Вчитель року 2016" у номінації "Історія".
вівторок, 20 січня 2015 р.
Уникнути багатьох недоліків у підготовці до уроку мені допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, вироблення технологічної карти уроку – алгоритму, системи логічно вмотивованих етапів діяльності, що мають послідовний перехід від одного етапу уроку до іншого. Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумую хід заняття, добираю ефективні методи та прийоми, що використовую на різних етапах уроку: мотивації навчальної діяльності(намагаюсь пов’язати із досвідом учнів), визначення мети діяльності(чітко формулюємо спільно з учнями), на етапі вивчення нового матеріалу використовую міжпредметні зв’язки, роботу з текстом першоджерел, аналіз статистичних даних, роботу з додатковими джерелами чи консультації ресурсних осіб. На етапі закріплення виконуємо практичні завдання, тести, складаємо опорні схеми, таблиці, опрацьовуємо терміни. Узагальнюючи роботу на уроці націлюю учнів на рефлексію із подальшими відповідями на запитання: «Що нового вивчили? Чого навчились? Що пригадали? Які навики вам згодяться у майбутньому?»
Ситуативне моделювання
Інтерактивні технології ситуативного моделювання дозволяють учням глибше зануритися у світ правових відносин. Робота групи ресурсних осіб на уроці з використанням інтерактивних технологій. У ролі експертів - юристів учні старших класів гімназії
Моє кредо
Моє педагогічне кредо - латинське прислів'я: "docendo discimus' - "навчаючи - вчуся". Лише у безперервному навчанні, наполегливій роботі над собою, постійному намаганні удосконалення можливий процес професійного становлення педагога. Бути серед учнів, спрямовувати їх на вибір правильних життєвих орієнтирів, навчатися разом з ними, навчатися від них, радіти їхнім перемогам та здобуткам - ось мій рецепт вчительського щастя
Майстер-клас
Найбільш ефективною формою роботи з поширення педагогічного досвіду вважаю майстер-клас. Завжди намагаюся вчитися у своїх колег та охоче ділюся своїми здобутками
Зустріч із правоохоронцями
Цікаво на зустрічах гімназистів із прцівниками правоохоронних органів. Обговорюємо актуальні проблеми становлення ювенальної юстиції в Україні з прокурором Косік С.П.
Кооперативне навчання
Коопероване навчання як одна з форм групової роботи дозволяє учням відчути себе активним учасником навчального процесу, продукувати ідеї та ділитися ними з товаришами
четвер, 15 січня 2015 р.
Застосування групових методів роботи на уроках- проблема над реалізацією якої я працюю.
Уроки із використанням групових технологій – процес перебудови навчання від
схеми «почув – запам’ятав – переказав» до моделі «пізнав – осмислив – озвучив –
запам’ятав». Тому я заздалегідь продумую етапи уроку, на яких доцільно
використати групову роботу, вивчаю методичну літературу, враховую затрати часу
на етапи групової роботи, необхідність попередньої підготовки учнів та інші
фактори. Такі заняття формують соціальні компетенції учнів, інформація,
отримана у ході роботи засвоюється на високому рівні та стає фундаментом для
вмінь та навиків, необхідних у подальшому житті. Крім того, групові технології
є потужним засобом особистісного розвитку: вони дають досвід вільного
висловлення власної точки зору, вчать розуміти та сприймати позицію інших,
створюють позитивний клімат на уроці, активізують пізнавальну діяльність учнів.
Підписатися на:
Дописи (Atom)